Думки, слова і вчинки
З насіння визріває плід,
З цеглин зростуть будинки, –
З думок формуються слова,
А за словами – вчинки.
Думки неначе перший крок
На батьківськім порозі,
І так важливо зберегти
Їх чистими в дорозі.
Плекай думки як ніжний цвіт
В душі своїй глибоко,
Хоч часто бути серед них
І сумно й одиноко.
Уважним будь в думках своїх,
Прохопишся словами,
А вчинки слів не розберуть
І… виллються сльозами.
Мовчання – золото, не раз
Згадати мудрість мушу,
У кого стулені уста,
Той захищає душу.
Слова одні, коли біда,
Коли все добре – інші,
Нераз молитвою звучать,
Нераз прокльонів гірші.
Будь обережним у словах,
Для кожної людини
Вони несуть окрему суть
І дуже особливі.
В словах буває без думок
Шукають порятунку,
І часто мовляться слова,
Щоб приховати думку.
Коли ти злий, не гарячкуй
Відкинь галасування,
Мовчання у такий момент
Не знак ігнорування.
Жорстоке слово душу рве,
Навряд чи залатаєш,
Бо, навіть склеївши горня,
Все ж цілого не маєш.
Як мало слів – вони в ціні,
Але й таке буває,
Що й недалекий, як мовчить,
Розумним виглядає.
І гострі і смішні слова,
Промовлені тобою,
Дійдуть, як з гумором гаразд
І добре з головою.
Як обіцяв, тримайся слів,
За ними всіх сприймають,
І не кажи, що років сім
Обіцяне чекають.
Хвалитись тим, що не зробив, –
Нікчемна насолода,
Пишатись тим, що завершив, –
Найвища нагорода.
Допоки ти іще живий,
Жевріє в серці мрія,
У вчинках втілитись думкам
Лишається надія.
Слова, як той дзвінкий струмок,
Що від думок почався,
І, прокотившись крізь життя,
У вчинках увінчався.
Куди підеш? Угору? Вниз?
Та, перш ніж щось зробити,
Подумай, – час мовчати є
І час є говорити.
На сходах гідного життя
Важливі всі сходинки,
Відповідальніші ж з усіх –
Думки, слова і вчинки.
Червень 2015р.
Автор: Михайло Павлів
